Педагогічна практика


 

Освітній компонент «Педагогічна практика» базується на знаннях, отриманих під час вивчення обов’язкової дисципліни «Сучасні педагогічні технології у закладах вищої освіти». Опанування дисципліни передбачає вивчення нормативної бази та методичної літератури, підготовлення методичних матеріалів, оволодіння компетентностями викладача ЗВО, проведення занять для здобувачів вищої освіти.

Мета практики полягає у формуванні компетентностей, необхідних для провадження освітньої (педагогічної, методичної, організаційної) діяльності у закладі вищої освіти.
Відповідно до «Положення про проведення педагогічної практики здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії» у Вінницькому національному технічному університеті, метою проведення педагогічної практики є оволодіння здобувачами методологією педагогічної діяльності, а саме: 
– здатність впроваджувати педагогічні уміння та навички практичної викладацької діяльності;
–  оволодіння ораторським мистецтвом з метою спілкування з різними цільовими аудиторіями;
– освоєння психолого-педагогічних і інформаційно-технічних умінь і навичок науково-педагогічної діяльності.

Основними завданнями проведення практики є підготовка викладачів, які володіють навичками ведення методичної документації, здатних використовувати у освітній діяльності сучасні педагогічні технології, викладати професійні дисципліни на достатньому науково-методичному рівні.
 

Організація проведення практики

Педагогічна практика проводиться по закінченню вивчення основних фахових дисциплін підготовки доктора філософії. 
Організаційними заходами, що забезпечують підготовку та порядок проведення педагогічної практики аспірантів, є:
- ознайомлення з нормативними документами, які регламентують організацію освітнього процесу у закладах вищої освіти; із структурою та системою організації діяльності освітнього закладу та кафедри, до якої прикріплені здобувачі; із системою освітньої діяльності кафедри, особливостями методичної, наукової та організаційної роботи викладачів кафедри, із студентською аудиторією, з якою вони будуть проводити навчальні заняття, відвідування аудиторних занять викладачів;
- підготовка робочої програми навчальної дисципліни, методів оцінювання знань, графіку проведення занять, планів-конспектів навчальних занять та їх методичного забезпечення; 
- самостійне проведення заняття зі студентами: лекція, практичне, семінарське заняття тощо;
- розроблення індивідуального плану роботи викладача, матеріалів до методичного семінару кафедри.

Керівниками педагогічної практики призначаються наукові керівники аспірантів або інші досвідчені викладачі кафедри.
 

Етапи проходження практики

Педагогічна практика проходить за 3 етапи: підготовчий, основний, завершальний.

Підготовчий етап. Під час цього етапу аспірант знайомиться з нормативними актами та внутрішньою документацією ВНТУ, відвідує заняття керівника практики, наукового керівника та/або інших викладачів кафедри. Аспірант складає план проходження практики, керівник практики разом із аспірантом формулює індивідуальні завдання на педагогічну практику. Під час проходження практики аспірант веде щоденник практики, куди ретельно заносить всі види діяльності та хід виконання завдань. Зразок титульного аркуша щоденника практики та форму календарного графіку проходження практики наведено в «Положенні про проведення педагогічної практики здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії».

Основний етап. Аспірант виконує індивідуальні завдання педагогічної практики, самостійно планує і проводить навчальні заняття, розробляє програму дисципліни, методичні матеріали до навчальних занять, засоби оцінювання знань, формує річний (піврічний) індивідуальний план роботи викладача.
На заняттях, які проводять аспіранти, повинні бути присутні керівники практики (наукові керівники здобувачів), викладачі кафедри (рекомендовано), а також аспіранти, які навчаються за тією ж освітньо-науковою програмою (рекомендовано). Після кожного проведеного аспірантом заняття проводиться детальне обговорення, під час якого необхідно виявити позитивні моменти та недоліки проведеного заняття, сформувати відповідні рекомендації.

Завершальний етап. Аспірант підбиває підсумки проходження практики, оформляє щоденник і звіт про практику, формує матеріали для методичного семінару кафедри за результатами самоаналізу проходження педагогічної практики. Практика завершується захистом звіту та диференційованим заліком.
 

Підведення підсумків практики

В останні дні практики аспіранти звітують про виконання програми та індивідуальних завдань практики. Форма звітності передбачає подання звіту та щоденника практики

Щоденник практики повинен заповнюватись під час проходження практики та наприкінці практики підписується аспірантом та керівником практики.

Звіт має містити відомості про виконання усіх розділів програми практики та індивідуальних завдань, висновки і пропозиції, список використаної літератури тощо. Оформлюється звіт за вимогами програми педагогічної практики. Зразок титульного аркуша звіту педагогічної практики наведено в «Положенні про проведення педагогічної практики здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії».

Звіт захищається аспірантом перед комісією, призначеною завідувачем кафедри, на якій проходила педагогічна практика. Комісія приймає диференційований залік в останні дні її проходження.
Результат заліку за підсумками педагогічної практики вноситься в заліково-екзаменаційну відомість та індивідуальний навчально-науковий план роботи аспіранта за підписом керівника практики. 

Звітна документація у паперовій формі з власноручними підписами зберігається: в інституті магістратури, аспірантури та докторантури – 1 примірник; на кафедрі – 1 примірник.
 

Порядок формування індивідуальних завдань

Індивідуальна робота здобувачів освіти включає виконання індивідуальних завдань, сформульованих на підготовчому етапі проходження практики. Такі завдання формулюються керівником практики разом з аспірантом та включають:
-    розроблення та оформлення робочої програми нової вибіркової навчальної дисципліни (на вибір аспіранта) обсягом не менше 3 кредитів ECTS;
-    розроблення навчальних завдань та критеріїв їх оцінювання;
-    розроблення методичних матеріалів та проведення навчальних занять зі здобувачами освіти освітнього рівня бакалавр та/або магістр;
-    розроблення індивідуального плану роботи викладача на навчальний рік (півріччя), підготовка матеріалів до методичного семінару кафедри.
Сформульовані індивідуальні завдання заносяться до календарного графіка проходження практики, який є складовою щоденника практики. У графіку також зазначаються терміни виконання індивідуальних завдань.
 

Вимоги до звіту про практику

Звіт про педагогічну практику повинен містити титульний аркуш (зразок наведено в «Положенні про проведення педагогічної практики здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії»), виконані письмові індивідуальні завдання, звіт щодо проведених навчальних занять, висновок та перелік посилань. У висновку аспірант повинен вказати, які компетентності він набув під час проходження практики. Звіт завіряється керівником практики та захищається перед комісією кафедри. Звіт подається в роздрукованому вигляді у двох примірниках.
 

Методи контролю

Поточний контроль здійснюється шляхом оцінювання індивідуальних завдань та співбесід, зокрема тестового, індивідуального чи комбінованого опитування під час консультацій, обговорення виконаних завдань.
Підсумковий контроль знань аспірантів здійснюється шляхом проведення диференційованого заліку, що приймається комісією кафедри.