У 1977 р. у Вінницькому політехнічному інституті (ВПІ) на факультеті автоматики і обчислювальної техніки (ФАВТ) була створена кафедра „Автоматизовані системи управління.
Першим завідувачем кафедри АСУ став у 1977 році Заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державної премії УРСР, доктор технічних наук, професор Іван Васильович Кузьмін, який був направлений у 1976 році Міністерством освіти України ректором ВПІ з м. Харкова, де він займав посаду проректора з наукової роботи Харківського інституту радіоелектроніки.
Перший завідувач кафедри АСУ (1977-1992 рр.)
д.т.н., професор Кузьмін І.В.
І. В. Кузьмін народився 3 лютого 1924 року. В 1956 р. закінчив Військово-Повітряну Інженерну Академію ім. М.Є. Жуковського за спеціальністю "Радіоінженер з авіаційного обладнання". В 1959 році закінчив ад’юнктуру цієї академії і захистив кандидатську дисертацію на тему “Статистичний синтез РЛС дальнього виявлення і наведення”. З 1959 року працює старшим викладачем ХВАІУ. З 1961 року працює старшим науковим співробітником ХВКІУ ім. Крилова і науковим консультантом КБ С.П. Корольова з автоматизації стартів ракет. У 1964 році захистив докторську дисертацію, присвячену синтезу автоматизованих оптимальних стартів підготовки і пуску ракет. З 1965 по 1976 рік працював завідуючим кафедри “Системотехніка” і проректором з наукової роботи в Харківському інституті радіоелектроніки і за сумісництвом начальником кафедри в ХВКІУ ім. Н.І. Крилова. Ним опубліковано 3 підручники, більше 10 навчальних посібників, більше 10 монографій, близько 300 наукових статей і доповідей, більше 40 методичних розробок, отримано близько 100 авторських свідоцтв на винаходи і 3 патенти. Під керівництвом Кузьміна І.В. виконано більше 50 науково-дослідних робіт.
І.В. Кузьмін велику увагу приділяв становленню і розвитку всіх напрямів діяльності кафедри АСУ. Він був ініціатором і керівником побудови нового навчального корпусу кафедри АСУ, а також наукових лабораторій і конструкторських організацій; засновником і Президентом Вінницької Малої академії наук для школярів; засновником і головою двох спеціалізованих вчених рад з захисту кандидатських і докторських дисертацій, підготував на кафедрі більше 10 докторів і 30 кандидатів наук. У науково-методичному плані ним були сформульовані принципи проблемного навчання, застосування технічних засобів і приватних методик, ділових ігор і самостійної роботи, лекторської майстерності і участі студентів в НДР.
В різні роки на кафедрі працювало 8 докторів наук:
- Кузьмін І.В. (1977-2001р.);
- Шарейко Л.А. (1977-1999р.);
- Ротштейн О.П. (1980-1999р.);
- Байда Н.П. (1982-1993р.);
- Літвінов М.Л. (1986-1991р.);
- Кабаненко В.Ф. (1978-1992р.);
- Дубовой В.М.(з 1999р.)
- Штовба С.Д (з 1993р.)
Першими співробітниками кафедри, крім Кузьміна І.В., у 1977 році стали: доценти кафедри обчислювальної техніки, кандидати технічних наук Данилюк Юрій Степанович, Дель Віктор Данилович; асистенти цієї ж кафедри Яковенко Антоніна Іларіонівна, Биков Микола Максимович, Ільницький Микола Петрович, Кулаков (Кутузов) Петро Феодосійович; доценти кафедри автоматики і вимірювальної техніки, кандидати технічних наук Харитоненко Юрій Павлович, Кошек Леонід Миколайович, Шарейко Лев Олександрович; асистент цієї ж кафедри Марущак Валерій Юрійович, інженери Решетник Алла Петрівна, Шепетко Лариса Анатоліївна; випускники ФАВТ 1977 року Москвіна Світлана Михайлівна, Юхимчук Сергій Васильович та Дубіненко Світлана Борисівна в якості співробітників науково-дослідної частини. До складу кафедри також були прийняті Лохманюк Маргарита Василівна – секретарем кафедри, та полковник у відставці Зубков Олексій Федорович - завідувачем лабораторіями.
На базі створеної навчально-методичної бази колектив кафедри розгорнув роботу з навчання висококваліфікованих інженерів в галузі автоматики і автоматизованих систем управління та навчання співробітників і студентів всього інституту основам використання апаратних та програмних засобів обчислювальної техніки для розв’язання інженерних та економічних задач. Ці основи викладали на академічних заняттях для студентів та на факультативних курсах з програмування для співробітників інституту такі викладачі, як Данилюк Юрій Степанович, Дель Віктор Данилович, Яковенко Антоніна Іларіонівна, Биков Микола Максимович, Ільницький Микола Петрович, Кулаков (Кутузов) Петро Феодосійович .
Пізніше, в 1980-1984 роках році І.В. Кузьмін підсилив науково-викладацький склад кафедри за рахунок прийняття на роботу ряду фахівців з ВУЗів Харкова та Вінниці. Так, у 1981 році на посади доцентів кафедри були прийняті: з ХІРЕ - к.т.н., доцент Літвінов Михайло Ленідович, к.т.н., доцент Кабаненко Валентин Федорович; з ХАІ – Северілов Віктор Андрійович; з кафедри АІВТ ВПІ – Лисогор Василь Микитович; з кафедри обчислювальної техніки ВПІ – Байда Микола Прокопович. Доценти Літвінов М.Л., Кабаненко В.Ф., Лисогор В.М., Байда М.П., перебуваючи в різні часи в докторантурі при кафедрі АСУ, захистили докторські дисертації і стали професорами кафедри. Також на роботу з виробництва були прийняті висококваліфіковані інженери-спеціалісти Татуревич Ігор Іванович та Шпильовий Валерій Терентійович, які захистили на кафедрі кандидатські дисертації. В 1980 році на роботу інженером кафедри АСУ була прийнята Янчук Любов Миколаївна, яка внесла неоціненний вклад в повсякденну організаційну роботу кафедри з забезпечення всіх видів її діяльності і стала надійним помічником завідуючого кафедри. Янчук Л.Н. працює на кафедрі до сьогодні, на високому рівні проводить заняття з робітничої професії, організовує роботу з дипломниками, магістрами і аспірантами. Такий висококваліфікований склад викладачів і працівників дозволив кафедрі АСУ в той період зайняти провідне місце в інституті за всіма показниками наукової, навчально-методичної і виховної роботи.
Великий внесок до створення навчальної і наукової лабораторної бази внесли викладачі В.М. Лисогор, Л.М. Кошек, І.М. Мусаєв, М.М. Биков, В.А. Северілов, В.Ф. Кабаненко, завідувач лабораторією О.Ф Зубков і співробітники Янчук Л.М., Л.М. Гернега, В.М. Сидоренко, Л.А. Шепетко, О.С. Черній, В.І. Татарінцев, Я.Ф. Цвігун, С.П. Гришко і ін.
Наукові лабораторії розмістилися частково в корпусі кафедри АСУ (науковий керівник проф. Кузьмін І.В. і Кошек Л.М., в головному корпусі (науковий керівник Лисогор В.М.), на вул. 600-річчя (наукові керівники проф. Байда Н.П. і доцент Татуревич І.І.). В складі науково-дослідної частини кафедри на той час працювало більше 120 співробітників. Основне навантаження з організації фінансово-економічних питань в НДЧ кафедри несла науковий співробітник кафедри Шалдіна Світлана Іванівна.
Важливим додатком до матеріальної бази кафедри стали підприємства ВЗРТА, ТОВ “Термінал ”, ЦКБІТ, на яких були організовані філії кафедри і проводилися практики студентів і захист дипломних проектів.
У залі №3 поміщалося інформаційне табло системи «Комплектного ігрового моделювання», процесори якої були встановлені в аудиторії 0171: спочатку 2 комплекти Мир-2, потім 10 комплектів Електроніка-60, 10 дисплеїв МС-7401, 10 комплектів – МС 6106-02. Аудиторія 0271 входила до складу цієї системи, в ній були встановлені ЕОМ СМ-14 і Електроніка-79. Цей комплекс використовувався в учбовому процесі в курсах з алгоритмізації, програмування, моделювання і роботи обчислювальних систем, а також в НДР по дослідженню, проектуванню і випробуванню алгоритмів і програм багаторівневих систем ухвалення рішень. Особливу роль в створенні цієї системи зіграли доценти Л.М. Кошек, В.Д. Дель і старший інженер М.В. Маліборський. Комплекс працював в 1979-1990 роках.
Зал №4 був обладнаний замкнутою телевізійною системою, і використовувався при читанні лекцій і проведенні конференцій. Система працювала в 1979-1992 роках.
Аудиторія 0183 спочатку в 1979-1984 роках була обладнана 2-ма комплексами ЕОМ Наири-3-1, потім в 1984 р. 4-ма комплексами Камак МЕРА-60 і 8-ма дисплеями. Комплекс використовується при алгоритмізації і програмуванню в процесах управління, що реалізовуються АСУ. Особливу роль в створенні і освоєнні комплексу зіграли доцент І.М. Мусаєв і інженери В.Н. Сидоренко, О.С. Черній, Л.А. Шепетко і ін.
Аудиторія 0173 була обладнана під лабораторію «Обчислювальних машин і систем», і використовувалася при вивченні елементів ЕОМ і систем, алгоритмів їх роботи і елементів програмування. Лабораторія була обладнана 15-ма комплексами Електроніка-580, 20-ма макетами по використанню логічних елементів, 6-ма макетами з моделювання систем. Лабораторія була створена доцентом М.М. Биковим, лаборантами Я.Ф. Цвігуном і В.І. Татарінцевим.
Аудиторія 0273 була обладнана для проведення лабораторних робіт по курсу «Теорія автоматичного управління». У 1977-1989 роках в ній було встановлено 15 комплексів АВМ МН-7М, а в 1993 році вони замінені 10-ма АВМ АК-6.
У аудиторії 316 на території кафедри АСУ для сумісного використання був встановлений комплекс «АЦВ-термінал», вживаний для дослідження процесів в автоматизованих системах контролю і управління. По естетичному і методичному рівню учбові лабораторії кафедри АСУ у ВПІ на протязі багатьох років вважалися кращими.
Другим завідувачем кафедри АСУ, яка на той час була перейменована у кафедру комп’ютерних систем управління (КСУ), став у 1992 році Ротштейн Олександр Петрович, який працюва на цій посаді до 1999 року, коли він переїхав на роботу в Ізраїль професором кафедри «Промисловий інженерінг і менеджмент» Єрусалимського політехнічного інституту .
Ротштейн Олександр Петрович, д.т.н., професор, завідувач кафедри АСУ
Ротштейн О.П. закінчив в 1972 р. Горьковський державний університет ім.Н.Л.Лобачевського за спеціальністю “Радіофізика”. В 1979 році захистив кандидатську дисертацію в Ризькому технічному університеті за спеціальністю "Технічна кібернетика і теорія інформації", а в 1989 році став доктором технічних наук, захистивши дисертацію в Московському інституті авіаційного приладобудування. Має великий досвід розробки електронної апаратури, який отримав, працюючи в Вінницькому центральному бюро інформаційної техніки.
В 1993 році Ротштейну О.П. було присвоєно звання професора Вінницького технічного університету по кафедрі АСУ, а в 1998 році він виграв гранд міжнародного фонду "Відродження" за цикл робіт по дослідженнях в галузі новітніх інтелектуальних технологій і став Соросівським професором з прикладної математики. Є членом Нью-Йоркської Академії наук, членом Академії наук суднобудування України.
Основний науковий напрям робіт Ротштейна О.П. - «Синтез і аналіз складних ерготехнічних систем». В рамках цього напряму вони пов’язані з проблемами теорії надійності людино-машинних систем, надійності алгоритмів, ідентифікації нелінійних залежностей, експертних систем прогнозування і діагностики, ухвалення рішень в умовах невизначеності. Роботами в цьому напрямку О.П. Ротштейн вніс свіжу течію в наукову роботу як на кафедрі, так і університеті. Вони пов’язані з застосуванням в наукових дослідженнях і навчальному процесі методів софткомп’ютинга, що грунтуються на методах штучного інтелекту, до яких відносяться fuzzy- моделювання, нейронні мережі, генетичні алгоритми. До цих робіт долучилися молоді вчені Штовба Сергій Дмитрович, Кательніков Денис Павлович, Ракитянська Анна Борисівна, які під керівництвом професора Ротштейна захистили кандидатські дисертації. Взагалі в рамках цього напрямку було виконано більше 10 дисертацій та опубліковано 8 монографій і більше 100 наукових праць, в т.ч. в міжнародних журналах «Автоматика і телемеханіка», «Автоматика», «Автоматика і обчислювальна техніка», «Теорія і системи управління», «Вісті РАН», а також в англійських виданнях CRC-Press, Springer і інших. Розробив теорії формалізованого проектування людино-машинних систем та надійності людино-машинних систем при нечітких вихідних даних. Створив пакет програм FUZZY Expert, використовуваних при розробці експертних систем на нечіткій логіці. Опублікував близько 150 наукових праць, у тому числі: 4 монографії, 5 навчально-методичних посібників, понад 40 статей, 4 авторські свідоцтва на винаходи. Близько 20 робіт видано за кордоном.
Виконав понад 20 науково-дослідних робіт.
В період керування кафедрою Ротштейном О.П. були прийняті на роботу в 1992 році завідувачем лабораторіями Гоцман Сергій Олексійович, інженером кафедри Гришко Сергій Павлович, в 1993 році Штовба Сергій Дмитрович, спочатку інженером, а потім аспірантом.
Третім завідувачем кафедри кафедри КСУ у 1999 році став Дубовой Володимир Михайлович, який очолює її по сьогоднішній день.
Дубовой Володимир Михайлович, д.т.н., професор, завідувач кафедри КСУ з 1999 року
Дубовой В.М. в 1978 році закінчив Вінницький політехнічний інститут за спеціальністю „Автоматика і телемеханіка” і був розподілений на роботу на кафедру автоматики і вимірювальної техніки цього ж інституту. Спочатку працював інженером кафедри, а потім старшим викладачем. В 1984 році захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності “Прилади і методи контролю речовин, матеріалів і виробів” і був переведений на посаду доцента кафедри АІВТ. В 1997 році захистив докторську дисертацію зі спеціальності “Математичне моделювання і обчислювальні методи”. В 1999 році був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри КСУ, де в 2001 році йому було присвоєне звання професора.
Головний напрямок наукових робіт професора Дубового В.М.: Науковий напрямок – математичне моделювання розподілених інформаційних систем; теорія і технологія прийняття рішень/ Розробив методи моделювання систем з невизначеними параметрами (операції над невизначеними операндами), з невизначеною структурою (невизначені графи), з невизначеними алгоритмами. Здійснював наукове керівництво 3 держбюджетними і 4 госпдоговірними темами. Усього опубліковано понад 200 наукових та навчально-методичних праць, серед яких 8 монографій, 10 навчальних посібників, 19 винаходів.
З приходом на кафедру Дубовой В.М. в першу чергу взявся за оновлення матеріально-технічної бази кафедри та підготовку висококваліфікованих молодих вчених і викладачів для якісного поповнення складу кафедри. Завдяки його зусиллям на кафедрі було відкрито філіал підприємства „КМС” і за рахунок спонсорських коштів цієї фірми було обладнано сучасними комп’ютерами декілька навчальних аудиторій, побудовано інформаційно-обчислювальну мережу кафедри і підключено її до мережі Інтернет, представлено сайт кафедри у цій мережі. Великий внесок у цю роботу зробили також завідувач лабораторіями кафедри Гоцман С.О., інженери кафедри Гришко С.П., Білоус В.М., Пержун А.В. За період роботи Дубового В.В. зав. кафедрою на ній підготовлено 15 кандидатів технічних наук (проф. Дубовой В.М.-8, проф. Биков М.М. – 3, доцент Боровська Т.М. – 2, проф. Штовба С.Д. – 1, доцент Москвіна С.М. -1); проф. Штовба С.Д. підготував до захисту докторську дисертацію. 6 з підготовлених кандидатів наук стали викладачами кафедри: Глонь О.В., Ковтун В.В., Грищук Т.В., Ковалюк О.О., Никитенко О.Д. Велику увагу Дубовой В.М. приділяє налагодженню наукових зв’язків з іншими науковими і освітніми закладами. Силами завідувача кафедри і професорів Кузьміна І.В., Бикова М.М., Штовби С.Д. налагоджені тісне співробітництво між кафедрою і Інститутом кібернетики АН України, Дніпропетровським національним університетом, Харківським національним університетом радіоелектроніки, Київським національним технічним університетом, Львівським національним технічним університетом, Дакарським університетом ім. Шейха Анта Діоп (Сенегал) та інш.
Крім основної роботи завідувача кафедри КСУ активно займається громадською та організаційною діяльністю. В 2000-2003 р. р. – був головою журі Всеукраїнської студентської олімпіади по спеціальності “Системи управління і автоматики”, кожні 2 роки як голова робочої групи організує процес підготовки і проведення Міжнародної наукової конференції “Контроль і управління у складних системах”, в 2006 р. – заст. голови оргкомітету 13 Міжнародної науково-технічної конференції “Автоматика- 2006”. Керує Вінницькою секцією ІЕЕЕ, а також комітетом інформаційних систем Української федерації інформатики.