Наука “Опір матеріалів” стара – ще Галілео Галілей розв'язав її першу задачу. Розв'язав, правда, неправильно, але вчені вибачили йому цю помилку та вважають його засновником цієї науки.
Опір матеріалів вивчають практично усі студенти нашого університету. Ми навчаємо майбутніх інженерів обирати такі розміри деталей машин та елементів конструкцій, при яких вони не руйнуються під дією навантажень.
Проблему міцності люди вирішували давно. Піраміди стоять тисячоліття. Але якби космічні кораблі будувалися з таким самим запасом міцності, то вони, як піраміди, залишилися б стояти на землі. Час, таким чином, торкнувся і нашої науки. Зараз конструкція повинна бути не тільки достатньо міцною, але й коштувати небагато, а в багатьох випадках бути достатньо легкою. Ці вимоги суперечливі. Щоб їх задовільнити одночасно, потрібно мати добру підготовку. Необхідні кожному інженеру навики забезпечення довговічної та надійної роботи конструкції здобуваються на лекціях, практичних заняттях, лабораторних роботах.
Наукова школа кафедри
З 1972 року на кафедрі опору матеріалів та прикладної механіки під керівництвом професора Огороднікова В.А. створена наукова школа та розвинутий науковий напрямок, присвячений розвитку феноменологічних критеріїв руйнування суцільних, пористих та композиційних матеріалів в межах великих пластичних деформацій та застосування їх до вирішення технологічних задач механіки. Створення цієї теорії пов'зано з фізичними уявленнями про накопичення пошкоджень в деформованих тілах. Теорія базується на математичному апараті механіки суцільного середовища. Практичне застосування цієї теорії в обробці металів тиском дозволило розробити нові технологічні процеси, які можна віднести до розряду високих технологій.
Отримані результати стали основою монографії професора Огороднікова В.А. "Оценка деформируемости при обработке металлов давлением", яка видана видавництвом "Вища школа" в 1983 році. Ця монографія визнана Мінвузом України у 1984 році кращою закінченою науковою роботою. У 1992 році в Московському видавництві "Машиностроение" вийшла монографія "Теория ковки и штамповки" авторського колективу, в який ввійшли відомі вчені країн СНД, Великобританії, Канади та Японії. В одній з глав цієї монографії, що написана професором Огородніковим В. А., викладені результати розробки теорії руйнування металів при пластичній формозміні, яка за допомогою критеріїв руйнування дозволяє прогнозувати межу допустимих значень технологічних параметрів.
Регулярно проводяться семінари для молодих науковців за тематикою наукової школи.
Під керівництвом професора Огороднікова В. А. підготовлено 17 кандидатів наук: Нахайчук О. В. (1980 р.), Сивак І. О. (1982 р.), Тереньєв Г. П. (1986 р.), Гуменюк В. С. (1986 р.), Райниш О. В. (1987 р.), Покрас В. Д. (1987 р.), Зионг За Мань (1993 р.), Гайдамак О. Л. (1994 р.), Любін М. В. (1997 р.), Івацько В. І. (1998 р.), Грушко О. В. (2000 р.), Сивак Р. І. (2000 р.), Музичук В.І. (2007 р.), Кириця І.Ю. (2008 р.), Співак О. Ю. (2010 р.), Перлов В. Є. (2010 р.), Деревенько І. А. (2013 р.) та три доктори наук Сивак І.О. (2000 р.), Нахайчук О. В. (2007 р.), Грушко О. В. (2013 р.).
З 1982 р. на кафедрі діє аспірантура за спеціальністю 05.03.05 “Процеси та машини обробки тиском”.
Кафедрою регулярно організовується і проводиться міжнародна науково-технічна конференція “Застосування теорії пластичності в сучасних технологіях обробки тиском”.
Основні наукові напрямки кафедри:
- розвиток феноменологічних теорій руйнування матеріалів при великих пластичних деформаціях та застосування їх для металів тиском;
- методи визначення швидкості транспорту при ДТП.
Пресування композитного матеріалу розроблено технологію виготовлення надпровідників із ніобій-титанового сплаву, першою технологічною операцією якої є пряме видавлювання композитної заготовки. визначено напружено-деформований стан та деформуємість заготовки на основі тензорної моделі накопичення пошкоджень.
Готові надпровідники одержують після волочіння. Параметри технологічних процесів видавлювання та волочіння, число переходів, режими термообробки призначаються на снові теорії деформуємості, що дозволяє виготовляти надпровідники з заданими фізико-механічними характеристиками.
Розроблено розрахунковий апарат, за допомогою якого на стадії проектування технологічного процесу оцінуються такі технологічні параметри, як обтиснення, кути розхилу дорну, кількість переходів. Впровадження розроблених рекомендацій в розрахункову практику підприємств дозволило одержати вагомий економічний ефект.
Розроблено та впроваджено в виробництво технологію виготовлення біметалевих труб великого діаметру, які використовуються в атомній енергетиці.
Використання теорії пластичності та руйнування дозволило:
1. збільшити пластичність металів на 50% і більше;
2. прогнозувати втрату стійкості при великих пластичних деформаціях;
3. підвищити якість та технологічну спадщину готових виробів.
Нова технологія отримання крутозігнутих колін методом холодного пластичного деформування
Для монтажу трубопроводів різноманітного призначення необхідно мати велику кількість труб із різними радіусами вигину – крутозігнутих колін. Ці вироби знайшли широке використання в галузях атомної, хімічної, нафто- та газової промисловості, житлово-комунальному господарстві тощо.
Співробітниками Інституту надтвердих матеріалів Національної Академії Наук України м. Києва сумісно з працівниками нашої кафедри винайдено нову технологію отримання крутозігнутих колін методом холодного пластичного деформування, яка дозволяє виробляти коліна із собівартістю в 2-5 разів меншою в порівнянні з існуючими технологіями. Технологія отримання крутозігнутих колін є know-how, якій немає аналогів в світі. За своїми ознаками вона підпадає під розряд високих технологій, оскільки ця технологія екологічно чиста, низько енергоємна, надійна, має можливості автоматизації, комп'ютеризації тощо. Отже, для України ця технологія має велике значення.
Співробітниками кафедри опору матеріалів та прикладної механіки проведено комплексне дослідження цієї технології з метою оптимізації технологічних параметрів, керування якістю виробів на стадії проектування технологічного процесу, розрахунку зусиль тощо. Під керівництвом проф. В.А.Огороднікова за результатами проведеного дослідження О.В.Грушком підготовлена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
Вчені кафедри підтримують широкі зв'язки з науковою спільнотою низки провідних установ, зокрема
Інститут надтвердих матеріалів НАН України, м. Київ;
Інститут проблем матеріалознавства НАН України, м. Київ;
МАМІ, кафедра кузовобудування та обробки тиском, м. Москва.
У відповідності з науковим напрямком вчені кафедри приймають участь у вирішенні важливих народногосподарських проблем
Основні наукові напрямки кафедри:
- розвиток феноменологічних теорій руйнування матеріалів при великих пластичних деформаціях та застосування їх для металів тиском;
- методи визначення швидкості транспорту в момент удару.
Пресування композитного матеріалу розроблено технологію виготовлення надпровідників із ніобій-титанового сплаву, першою технологічною операцією якої є пряме видавлювання композитної заготовки. визначено напружено-деформований стан та деформуємість заготовки на основі тензорної моделі накопичення пошкоджень.
Готові надпровідники одержують після волочіння. Параметри технологічних процесів видавлювання та волочіння, число переходів, режими термообробки призначаються на снові теорії деформуємості, що дозволяє виготовляти надпровідники з заданими фізико-механічними характеристиками.
Розроблено розрахунковий апарат, за допомогою якого на стадії проектування технологічного процесу оцінуються такі технологічні параметри, як обтиснення, кути розхилу дорну, кількість переходів. Впровадження розроблених рекомендацій в розрахункову практику підприємств дозволило одержати вагомий економічний ефект.
Розроблено та впроваджено в виробництво технологію виготовлення біметалевих труб великого діаметру, які використовуються в атомній енергетиці.
Використання теорії пластичності та руйнування дозволило:
1. збільшити пластичність металів на 50% і більше;
2. прогнозувати втрату стійкості при великих пластичних деформаціях;
3. підвищити якість та технологічну спадщину готових виробів.
Нова технологія отримання крутозігнутих колін методом холодного пластичного деформування
Для монтажу трубопроводів різноманітного призначення необхідно мати велику кількість труб із різними радіусами вигину – крутозігнутих колін. Ці вироби знайшли широке використання в галузях атомної, хімічної, нафто- та газової промисловості, житлово-комунальному господарстві тощо.
Співробітниками Інституту надтвердих матеріалів Національної Академії Наук України м. Києва сумісно з працівниками нашої кафедри винайдено нову технологію отримання крутозігнутих колін методом холодного пластичного деформування, яка дозволяє виробляти коліна із собівартістю в 2-5 разів меншою в порівнянні з існуючими технологіями. Технологія отримання крутозігнутих колін є know-how, якій немає аналогів в світі. За своїми ознаками вона підпадає під розряд високих технологій, оскільки ця технологія екологічно чиста, низько енергоємна, надійна, має можливості автоматизації, комп'ютеризації тощо. Отже, для України ця технологія має велике значення.
Співробітниками кафедри опору матеріалів та прикладної механіки проведено комплексне дослідження цієї технології з метою оптимізації технологічних параметрів, керування якістю виробів на стадії проектування технологічного процесу, розрахунку зусиль тощо. Під керівництвом проф. В.А.Огороднікова за результатами проведеного дослідження О.В.Грушком підготовлена дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук.
На сьогодні технологія впроваджена у промислове виробництво науково-впроваджувальним інноваційним підприємством "СТРУМ" м. Вінниці.
Професором Огородніковим В. А. розроблено метод визначення швидкості транспорту в момент удару при його зіткненні з перешкодою по залишковим пошкодженням. Метод має широке впровадження при проведенні судових фізіко-механічних експертиз. На метод отримано патент України, опубліковано понад 10 наукових статей та підготовлена 1 монографія “Энергия. Деформация. Разрушение. (задачи автотехнических экспертиз)”
Методи оцінки роботи деформації і руйнування елементів конструкції транспортних засобів дозволяють експертам, інженерам-дослідникам установлювати величину механічної енергії, поглиненої транспортними засобами при ударі як для рішення задач визначення швидкості перед зіткненням, так і для проектування найбільш безпечних конструкцій автотранспорту, що забезпечують у результаті ДТП максимальний захист водію і пасажирам.
Результати науково-дослідної роботи викладачів та співробітників кафедри обговорюються на наукових семінарах публікуються в академічних та наукових журналах: “Проблемы прочности”, “Порошковая металлургия”, “Кузнечно-штамповочное производство”, “Вісник ВПІ” та ін. Вчені кафедри приймають участь в міжнародних, республіканських та обласних науково-технічних конференціях. по результатах досліджень опубліковано понад 200 робіт та видано 5 монографій.
Секція інженерної і комп’ютерної графіки
Секція інженерної і комп’ютерної графіки розміщена в корпусі № 3 Вінницького національного технічного університету. У розпорядженні секції перебувають навчальні аудиторії, які обладнані професійно спрямованим наочним навчально-методичним матеріалом.
Секція здійснює фундаментальну підготовку студентів університету з дисциплін:
-
„Нарисна геометрія, інженерна та комп’ютерна графіка”,
-
„Інженерна та комп’ютерна графіка”,
-
„Інженерна графіка”,
-
„Моделювання та комп’ютерна графіка”,
-
„Комп’ютерна графіка”,
-
„Інженерна графіка. Спецкурс”.
Історія розвитку секції
У 1966 році у Вінницькому філіалі Київського політехнічного інституту була створена кафедра нарисної геометрії та креслення. Штат кафедри складався з 4 викладачів, обов’язки завідувача кафедрою виконував Колесник Михайло Михайлович, а з 1967 року доцент, к.т.н. Кузьмін Олександр Миколайович.
Починаючи з 1969 року на кафедрі працюють студентські наукові гуртки з прикладної геометрії и щорічно проводяться олімпіади з нарисної геометрії та інженерної графіки. Кращі студентські наукові роботи регулярно подаються на республіканський конкурс, де відзначаються дипломами та грамотами.
Суттєвим поштовхом до розвитку навчально-методичної роботи стало впровадження на виробництві єдиних норм та правил розробки та оформлення проектно-конструкторської документації (Єдина система конструкторської документації). Кафедра однією з перших серед відповідних кафедр вузів України організувала функціонування постійно діючого методичного семінару з опанування та користування відповідними стандартами. Така робота щодо вивчення змін у стандартах триває і зараз, враховуючі розпочатий процес розробки Україною власних стандартів для різних галузей виробництва.
З 1979 року за ініціативою кафедри був встановлений творчій контакт із інститутом удосконалення вчителів Вінницької області. У результаті на базі кафедри діють курси підвищення кваліфікації для вчителів креслення шкіл Вінницької області.
У полі зору кафедри постійно знаходиться робота по створенню методичного забезпечення дисциплін, що викладаються, та іншої інструктивно-методичної літератури. За постановку методичної роботи кафедра неодноразово відзначалась керівництвом.
З 1980 року на кафедрі починає формуватись самостійний науковий напрямок – „Геометричне моделювання об’єктів, процесів, середовищ”, яким займаються викладачі Мельник О.П., Холковський Ю.Р., Шевченко А.В. та інш.
У 1986 році завідувачем кафедри обрано доцента Кожем’яко Володимира Прокоповича і з 1987 року кафедра називається кафедрою нарисної геометрії та машинної графіки. На кафедрі значно зростає роль науки. Формується ще один науковий напрямок – „Розробка методів аналізу і синтезу зображень”, науковим керівником якого був професор Кожем’яко В. П., який створив свою власну наукову школу. На цей момент на базі кафедри створюється науково-конструкторське бюро «Квантрон», яке налічює в своєму складі понад 80 співробітників. Значно зростає матеріальна база кафедри: створено власний обчислювальний центр, придбана різноманітна проекційна апаратура.
У 1996 році відбувається реструктурізація та поділ кафедри. Частина кафедри відокремлюється та до неї була приєднана секція архітектури, що призвело до зміни назви кафедри: „Графіки і архітектури”. З 1997 року кафедру очолювала доцент, к.т.н. Мельник Ольга Петрівна.
У 2002 році секцію архітектури було переведено на спеціальну кафедру, у зв’язку з чим назва кафедри змінилась і отримала назву „Кафедра інженерної і комп’ютерної графіки”.
Кафедра ІКГ, 2007 рік. Верхній ряд: Кормановський Сергій Іванович, Скорюкова Яніна Германівна, Архипчук Марія Романівна, Корчевський Богдан Болеславович, Слободянюк Олена Валеріївна, Козачко Олексій Миколайович, Дударева Людмила Вікторівна, Шевченко Алла Володимірівна. Нижній ряд: Буда Антоніна Гєроніївна, Ткаченко Ольга Василівна, Король Ольга Володимірівна, Мельник Ольга Петрівна, Гота Євгенія Олександрівна, Леонович Людмила Леонідівна, Ткаченко Василь Романович
З 2009 року кафедру очолював доцент, к.т.н. Корчевський Богдан Болеславович. В цей період кафедра починає активно розробляти та впроваджувати технології дистанційної освіти.
Важкі часи для країни в цілому відобразились як на університеті, так і на окремих кафедрах. В тому числі і на кафедрі інженерної та комп’ютерної графіки.
Викладачі та співробітники кафедри ІКГ: Дударєва Л. В., Козачко О. М., Скорюкова Я. Г., Корчевський Б. Б., Мельник О. П., Буда А. Г., Шевченко А. В.
У 2012 році кафедра зникає як окрема структурна одиниця університету та об’єднується з кафедрою КЕЕМ та перетворюється в кафедру комп’ютерного еколого-економічного моніторингу та інженерної графіки (КЕЕМІГ). Пізніше переіменована в кафедру системного аналіу, комп’ютерного моніторингу та інженерної графіки (САКМІГ).
В статусі секції інженерної та комп’ютерної графіки продовжує існувати до 2020 року. Після чого на короткий період стає частиною кафедри інженерних систем в будівництві (ІСБ) і 2021 році об’єднується з кафедрою опору матеріалів та теоретичної механіки, де і існує по теперішній час.
Ковідні обмеження, воєнні часи стали важким випробуванням для викладачів інженерної графіки.
Тим не менш, невеличкий, але дружний колектив продовжує свою справу!!!