Службу психологічної підтримки створено Ученою радою ВНТУ  30.12.2004 р. у структурі Інституту гуманітарно-педагогічних проблем та виховання (ІнГППВ). Відповідно до рішення Вченої Ради ВНТУ, протокол № 10 від 31 березня 2016 р., наказом № 94 від 12.04.2016 р. ІнГППВ перейменовано на Інститут соціально-гуманітарних наук (ІнСГН).
На підставі рішення Вченої ради (протокол № 7 від 27.02.2020 року), № 59 від 27.02.2020 року Служба психологічної підтримки перейменована на Психологічну службу. З 2008 року Психологічна служба має подвійне підпорядкування і є структурним підрозділом Центру соціальних комунікацій і лідерства (ЦСКіЛ) та ІнСГН Вінницького національного технічного університету.

Основною метою діяльності Психологічної служби університету є психологічне забезпечення навчального і соціально-організаційного процесів, розвиток і формування зрілої професійно-орієнтованої особистості студента, магістранта, аспіранта за умови збереження психологічного здоров’я всіх учасників навчально-виховного процесу засобами практичної психології.

Основними завданнями діяльності Психологічної служби є:
– підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного і соціально-організаційного процесів, оптимізація стосунків між студентами і викладачами;
– забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу;
– сприяння повноцінному особистісному розвиткові студентів та створення належних психологічних умов для формування у них мотивації до навчання, самореалізації творчих здібностей, самовиховання і саморозвитку;
– психологічна підтримка членів колективу університету.

Основними функціями Психологічної служби є:
– діагностика – соціальне і психологічне вивчення студентів, викладачів і співробітників, груп і колективів, моніторинг соціальних процесів та психічного розвитку окремих студентів, визначення причин, що ускладнюють особистісний розвиток, навчання та взаємини в колективі;
  • корекція – здійснення психолого-педагогічних заходів з метою усунення відхилень у психічному та особистісному розвиткові і поведінці, схильності до узалежнень та правопорушень, подолання різних форм девіантної поведінки (у разі недостатності психопрофілактичної роботи та за умови необхідності, своєчасності та ефективності застосування методів психокорекції та загальної психотерапії);
  • реабілітація – надання психолого-педагогічної і соціальної допомоги всім учасникам освітнього процесу, які перебувають у кризовій життєвій ситуації, з метою адаптації їх до умов навчання, роботи в університеті та соціального середовища;
  • профілактика – своєчасне попередження відхилень у психічному та особистісному розвиткові, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, суїцидів, расової і соціальної нетерпимості, аморальному способу життя тощо;
  • психологічна просвіта – підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу – студентів, магістрантів, аспірантів, викладачів, співробітників.
Діяльність Психологічної служби будується на принципах:  пріоритетності загальнолюдських духовних цінностей; соціальної детермінованості;  доступності;  гуманістичної спрямованості;  гнучкості;  науковості й компетентності;  інформаційної достатності;  зворотного зв’язку;  єдності психодіагностики та психокорекції; діалогічної взаємодії між клієнтом та психологом; особистісно-орієнтованого підходу;  конфіденційності;  ділової ініціативи; безперервності фахового вдосконалення; незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.