V АКАДЕМІЧНА АСАМБЛЕЯ ВНТУ ВІДБУЛАСЯ!

22 травня 2024 року керівництво університету, декани факультетів, очільники профільних кафедр, викладачі та здобувачі всіх рівнів освіти, а також зовнішні стейкхолдери вищої технічної освіти зібралися для обговорення й прийняття рішень у такій актуальній, але з багатьма невідомими темі: «Використання штучного інтелекту в освітньому процесі ЗВО: перспективи і ризики». 
 

АКАДЕМІЧНА АСАМБЛЕЯ ВНТУ вже встигла стати традиційним майданчиком для обговорення актуальних проблем вищої освіти всіма учасниками освітнього середовища університету. Перед урочистим відкриттям V Академічної асамблеї Оксана ЗАЛЮБІВСЬКА, одна з учасниць команди ініціаторів цього формату публічної комунікації  в університеті, зробила невеликий екскурс в його історію. Асамблея була започаткована в межах участі команди ВНТУ  в Програмі Британської Ради в Україні "Розвиток лідерства в університетах України".  Ця ідея належала учасниці команди, Олені Слободянюк, яка нині працює завідувачкою відділу науково-організаційної та кадрової роботи Інституту вищої освіти НАПН України.
    

Основним завданням V АКАДЕМІЧНОЇ АСАМБЛЕЇ ВНТУ було  напрацювання рекомендацій щодо використання штучного інтелекту в освітньому процесі на інституційному рівні, з урахуванням міжнародного та національного досвіду.

З вітальним словом до учасників звернувся ректор університету, професор Віктор БІЛІЧЕНКО.

У своєму зверненні, яке задало тон подальшому обговоренню, ректор зауважив таке: «Впровадження ШІ в освітній процес несе в собі величезний потенціал. Від персоналізованих навчальних траєкторій та адаптивних методів викладання до інноваційних інструментів оцінювання та аналізу успішності – технології ШІ можуть кардинально змінити наше уявлення про здобуття знань. Однак, поряд з перевагами, використання ШІ в освіті несе й певні ризики та виклики. Питання етики, безпеки даних, об'єктивності та прозорості алгоритмів вимагають ретельного вивчення та врахування. На цій асамблеї ми маємо можливість обмінятися думками щодо майбутнього застосування ШІ у ВНТУ. Наша мета – забезпечити високу якість освіти, підготувати висококваліфікованих фахівців та створити сприятливе середовище для розвитку та поширення знань. Штучний інтелект може стати каталізатором для досягнення цих цілей, допомагаючи трансформувати освітній ландшафт. Отже, давайте скористаємося цією нагодою для відвертого діалогу, конструктивних дискусій та вироблення виваженого підходу до інтеграції ШІ у навчальний процес нашого університету. Разом ми можемо досягти  балансу між інноваціями та традиційними цінностями вищої освіти. Успішної роботи нам усім!»

Перша частина програми заходу містила 5 доповідей, які охопили ключові напрями розгляду проблеми: технологічний, етичний, педагогічний. Ось про що зокрема йшлося в доповідях.

Завідувач кафедри автоматизації та інтелектуальних інформаційних технологій Олег БІСІКАЛО в доповіді «Штучний інтелект: наукова сутність і технологічні основи застосування» висвітлив історію походження штучного інтелекту: «Історично штучний інтелект – це напрямок прикладної математики, що сформувався до 1956 року. Проте, завдяки потужному феномену суспільної уваги, цим терміном наразі стали називати окремий клас нейронних мереж, власне генеративний штучний інтелект, що відображено у назві вибухового популярного продукту ChatGPT (Generative Pretrained Transformer)».



Доцент кафедри філософії та гуманітарних наук Анатолій ТЕКЛЮК окреслив коло етичних питань, пов’язаних зі стрімким розвитком і доступністю технологій штучного інтелекту: «Для безпечного та ефективного використання ШІ необхідні чіткі законодавчі норми для розробників і користувачів цього продукту сучасної ІТ-індустрії. Основними етичними принципами ШІ мають бути: принцип прозорості, принцип справедливості, принцип безпеки, принцип відповідальності. Вони знайшли своє відображення в першому глобальному стандарті етики штучного інтелекту, який був ухвалений 25 листопада 2021 під час Генеральної конференції ЮНЕСКО, а згодом у Законі про штучний інтелект від 13 березня 2024 року Європейського парламенту (це перший у світі закон про штучний інтелект, передусім він має забезпечити безпеку й дотримання прав громадян). А також, важливо пам’ятати про те, що легкий доступ до інформації, швидке отримання відповідей на ті чи інші питання, які пропонує ШІ, можуть спровокувати атрофію розуму людини».  

 

Оксана ЗАЛЮБІВСЬКА, доцентка кафедри  філософії та гуманітарних наук, узагальнено представила досвід унормування використання генеративного штучного інтелекту (ChatGPT тощо) в освітніх процесах зарубіжних та українських університетів. За результатами її дослідження, політики закладів вищої освіти охоплюють дві крайні позиції: від «ChatGPT ставить  під сумнів академічну доброчесність у вищій освіті» до «ChatGPT може покращити навчання, науковці мають адаптувати викладання та оцінювання, приймаючи нову реальність, де ШІ є у вільному доступі». Але на одному положенні сходяться всі політики: використання інструментів штучного інтелекту для автоматичної генерації текстів або перефразування наявного контенту без належного посилання на джерела є порушенням академічної доброчесності.

Директор Центру діджиталізації освітнього процесу Станіслав ТУЖАНСЬКИЙ розглянув сучасний стан і особливості функціонування антиплагіатних систем в університеті, зробив аналіз сучасних програмних інструментів для виявлення втручання ШІ  в академічних текстах (AI Writing Detector), а також висловив пропозиції щодо використання таких засобів в освітньому процесі ВНТУ разом із антиплагіатними системами, що наразі використовує університет.
 

Поглядом здобувачів на використання штучного інтелекту в освітньому процесі учасники асамблеї подивилися, слухаючи доповідь аспіранта кафедри комп’ютерних наук Дмитра КУДРЯВЦЕВА.  Він зокрема зазначив: «Студенти активно використовують засоби ШІ, і викладачі не можуть це не враховувати.  Вони мають не забороняти, а адаптуватись до цього факту. ШІ можна використовувати як для формування навчальних матеріалів, так і для оцінювання студента, включаючи порівняння результатів виконання завдання штучним інтелектом з результатами студентів. Студенти можу  використовувати ШІ для створення конспектів великих текстів, вивільняючи більше часу для осмислення сформованого ШІ навчального матеріалу. Інтерактивна форма навчання, робота в групах, «мозковий штурм» із використанням засобів ШІ здатна, на мою думку, покращити якість навчання, адже охопить і більшу кількість навчальних матеріалів, і урізноманітнить методи навчання, і підвищить мотивацію студентів навчатися».

Другою змістовною частиною програми асамблеї була панельна дискусія
«Штучний інтелект в освітньому процесі ВНТУ: погляд організаторів освітнього процесу, очільників підрозділів, здобувачів освіти, зовнішніх стейкхолдерів».


 

Важливі для прийняття подальших рішень думки щодо перспектив і ризиків використання генеративного штучного інтелекту в освітньому процесі та наукових дослідженнях ВНТУ висловили ректор Віктор БІЛІЧЕНКО, проректор з науково-педагогічної роботи та  організації освітнього процесу Олександр ПЕТРОВ проректор з наукової роботи Ірина ЄПІФАНОВА, директор ЦЗЯО Олеся ВОЙТОВИЧ, завідувач кафедри комп'ютерних наук Андрій ЯРОВИЙ, студент 3 курсу Факультету інтелектуальних інформаційних технологій та автоматизації Павло КОСТИШИН.  
 

Учасникам асамблеї було важливо почути також думку представників компаній-працедавців щодо ключових компетентностей випускників ЗВО в епоху ШІ. Один зі спікерів від зовнішніх стейкхолдерів, керівник відділу розробки та впровадження програмного забезпечення компанії ЕPАM  Олександр РЕШЕТНІК з-поміж іншого сказав таке: «Важко сформулювати конкретні вимоги і очікування зараз, щоб вони  були актуальними на той момент,  коли випускники прийдуть до нас.  В нашій галузі все міняється дуже швидко. А це означає, що випускники повинні мати розвинену гнучкість мислення, адаптивність, резільєнтність. ШІ є технологією, яка розвивається вибухово, стала масовою і проникає у всі сфери життя. ШІ має певні сильні сторони, але і люди мають сильні компетенції, в яких вони переважають ШІ  (критичне мислення, творче мислення, здатність працювати в команді). Цей баланс буде змінюватись і важко передбачити, що ми матимемо через 1, 3 або 5 років. Ми як роботодавці очікуємо, що кандидати будуть сильними саме в тих задачах, де мають бути сильними люди. При цьому будуть працювати разом з ШІ як партнери. Водночас випускники повинні мати достатній рівень знань і навичок, щоб працювати і виконувати задачі і без ШІ».
 

Прикінцеве слово V АКАДЕМІЧНОЇ АСАМБЛЕЇ ВНТУ взяв проректор Олександр ПЕТРОВ.

Він підкреслив таке: «Як очільник організації освітнього процесу, я вбачаю інтеграцію технологій ШІ у ВНТУ як поступовий та виважений процес, що потребує комплексної стратегії впровадження. Бачу в ній 5-ть компонентів: 1) провести оцінку наявних ресурсів та можливостей ВНТУ для успішної інтеграції ШІ; 2) забезпечити підтримку з боку викладацького складу, студентів та адміністрації; 3) розробити деталізовану дорожню карту; 4) залучити партнерів для співпраці, обміну кращими практиками; 5) забезпечити безперервне вдосконалення та моніторинг процесу. Чи повністю готовий наразі ВНТУ до масштабної інтеграції штучного інтелекту? Відверто кажучи - ні. Але ми маємо потужний науковий потенціал, команду висококваліфікованих фахівців та розуміння важливості інновацій. ВНТУ цілком здатний стати флагманом у процесі впровадження новітніх технологій ШІ в освітню галузь».

Також проректор вказав на необхідність розробки політики ВНТУ щодо використання штучного інтелекту в освітньому процесі та внесення її у Положення про академічну доброчесність та силабуси навчальних дисциплін. 
 

Розпочату дискусію буде продовжено і поглиблено в межах роботи Ради з якості освіти ВНТУ в наступному навчальному році.

До зустрічі на VI АКАДЕМІЧНІЙ АСАМБЛЕЇ ВНТУ!