Розкажіть, будь-ласка, про себе.
Я навчався у Вінницькому національному технічному університеті. На третьому кірсі зацікавився Інтернет технологіями, які тільки започатковувалися. Заснував свою компанію. Разом зі своїми однодумцями створював інформаційні сайти, потім займався рекламою. З часом заснував платформу, для того, щоб кожен міг зареєструвати домен, отримати хостінг і розвивати свій власний сайт. Першим сайтом, який я створив, була дошка оголошень з купівлі-продажу у Вінниці і Вінницькій області. Був переможцем першого конкурсу з веб-дизайну, і саме та перемога долала мені впевненості у виборі сфери своєї діяльності
Сьогодні Ви директор відомої компанії BestHosting, яка є стейкхолдером кафедри програмного забезпечення. Розкажіть про свою компанію.
Компанія BestHosting почала свою діяльність в 2003 році під брендом «Веsthosting», і хоча зараз наша юридична назва ТОВ Он-лайн, ім’я Besthosting використовується як у якості бренда знайомого тисячам клієнтів, так і у якості внутрішнього девізу наших працівників..
За роки плідної роботи компанією «Веsthosting» досягнуто гідних результатів. На обслуговуванні компанії знаходиться близько 10 000 клієнтських сайтів. Зареєстровано близько 10 000 доменів в більш ніж 50 доменних зонах. Створений власний потужний Дата-центр.
Компанія динамічно розвивається і має можливості забезпечити високу якість сервісу, висококваліфіковану цілодобову реакцію служби технічної підтримки, персональну увагу кожному клієнту.
Які у Вас зв’язки з кафедрою програмного забезпечення ВНТУ?
Я отримав диплом спеціаліста на цій кафедрі. У нас склалася дуже плідна співдружність. У свій час, я, як студент, брав участь в різних конкурсах кафедри. Моя фірма неодноразово фінансувала Міжнародні конкурси з веб-дизайну та комп’ютерної графіки. Часто відвідую кафедру. Беру участь в засіданнях кафедри, обговорюю нормативні документи кафедри. Неодноразово був Головою по захисту кваліфікаційних робіт.
Я зацікавлений в працевлаштування випускників цієї кафедри, оскільки вони мають гарну професійну підготовку.
Скільки мов програмування необхідно знати розробнику?
Програміст протягом своєї кар’єри освоює ряд мов програмування та переключається між ними згідно з потребами проєктів. Існує підхід, відомий як концепція "T-shaped person", яка передбачає вибір конкретної сфери для глибокого занурення, одночасно розширюючи знання в інших галузях. Наприклад, можна спеціалізуватися на розробці повного стека: для front-end використовувати JavaScript, а для back-end – Java або C#. В такому випадку, необхідно опановувати дві основні мови, які регулярно практикуєш. Проте, активно програмувати на великій кількості мов, наприклад, на десяти, є досить складним завданням. Постійне переключення між мовами може негативно впливати на продуктивність та якість роботи. Таким чином, рекомендує зосередитися на вивченні однієї мови, а потім, з часом, перейти до освоєння іншої.
Як вплинула війна на ІТ-галузь в Вінниці ?
Війна суттєво вплинула на ІТ‑галузь у Вінниці, але водночас відкрила нові можливості. По-перше, частина компаній та фахівців релокувалася з зон активних бойових дій саме до Вінниці чи з її регіонів, що збільшило кадровий потенціал і конкуренцію. По-друге, через загальнонаціональні потрясіння попит на ІТ‑послуги в іноземному сегменті спочатку знизився, але незабаром відновився завдяки зростанню акценту на кібербезпеці, хмарних рішеннях та аутсорсингу. По-третє, війна підштовхнула ІТ‑компанії диверсифікувати локації, зменшити залежність від однієї інфраструктури та посилити віддалену роботу.
Чи зацікавлені Ви в працевлаштуванні аспірантів ?
Так, я однозначно зацікавлений в аспірантах. Для мене аспірант — це не просто студент третього рівня освіти. Це майбутній науковець, дослідник і, що не менш важливо, — партнер у реалізації складних інженерних та науково-технічних проєктів.Сучасна аспірантура – це майданчик, де формується не лише академічна еліта, а й фахівці, здатні вирішувати нестандартні задачі у промисловості, ІТ, кібербезпеці, цифровій трансформації. Особисто я вважаю, що залучення аспірантів до міждисциплінарних досліджень, особливо спільно з бізнесом — це не лише тренд, а необхідність.
Мене особливо надихає, коли аспіранти приходять із власними ідеями, хочуть створювати прототипи, розробляти експериментальні системи, брати участь у грантових конкурсах. Ми, як наукові керівники, маємо підтримати такі ініціативи не лише на рівні консультацій, а й створенням лабораторних умов, залученням партнерів, спільним публікуванням у рейтингових виданнях.
Так, до мене неодноразово зверталися аспіранти з ідеями впровадження власних наукових розробок у практичну діяльність. І це — надзвичайно позитивна тенденція, яку я всіляко підтримую. Важливо, щоб наука не залишалась лише в межах дисертаційних текстів, а трансформувалась у прототипи, сервіси, технологічні рішення, що мають прикладне значення.
До мене звертався аспірант Складанюк О.О та його керівник доц. Майданюк В.П на предмет впровадження адаптивних веб-інтерфейсів та інтелектуальних систем управління контентом. Співробітники компанії BestHosting детально знайомляться з результатами цих досліджень на предмет впровадження.
За проханням проф. Романюка О.Н. я знайомився з науковим працями Завальнюка Є.К., який займається високопродуктивною візуалізацією. Зокрема, мене цікавить візуалізація, що включає рендеринг багатовимірних даних, симуляцій, візуальної аналітики та глибокої інтерактивної графіки.
Мене зацікавили праці Завалюнюка Є.К. завдяки їхній спрямованості на сучасні проблеми комп’ютерної графіки, зокрема моделі відбиття світла та нейрорендеринг. Його дослідження поєднують теоретичну глибину з прикладною реалізацією, наприклад, у шейдерному програмуванні, оптимізації рендерингу та AI‑візуалізації. Я думаю, що результати досліджень можна впровадити в нашій компанії. Але для цього треба зробити детальний аналіз. Цим займаються мої колеги.
Які наукові дослідження цікавлять Вашу компанію ?
Наша компанія тісно співпрацює з ІТ-фахівцями, науковцями та студентами, тому я постійно відстежую, які напрямки мають практичну цінність, перспективу розвитку й можуть бути інтегровані в реальні продукти або сервіси. Серед ключових напрямків, які становлять для нас інтерес, насамперед варто виділити інтелектуальні веб‑платформи та хостинг‑рішення нового покоління. Йдеться про дослідження, спрямовані на підвищення швидкості, масштабованості, безпеки та ефективності хостинг-сервісів, зокрема оптимізацію серверних навантажень, застосування edge-computing, використання штучного інтелекту для прогнозування трафіку та створення самокерованих хостинг-систем з автоматизованими панелями керування.
Ми підтримуємо наукові дослідження, які сприяють впровадженню сучасних механізмів захисту користувацьких даних — таких як інтелектуальні системи виявлення вторгнень, аналіз поведінки користувачів, безпечна автентифікація, багатофакторна верифікація, криптографічні протоколи та токенізація.
Окрему увагу ми приділяємо інтеграції інструментів штучного інтелекту в системи технічної підтримки. Це насамперед розробка AI‑асистентів, чат‑ботів із розумінням природної мови , автоматичне класифікування запитів користувачів та побудова моделей для пріоритезації інцидентів. Це дозволяє підвищити ефективність сервісу, зменшити час реагування та покращити якість обслуговування клієнтів.
Нас цікавить використання методів юзабіліті‑тестування, включно з аналізом поведінки користувачів на основі heatmaps, eye-tracking та когнітивного навантаження.
Зі свого боку, ми готові не лише ділитися досвідом і технічною базою, а й створювати спільні майданчики для досліджень, надавати аспірантам доступ до обчислювальних ресурсів, сприяти публікаційній активності та, за можливості, фінансувати проєкти, які мають потенціал комерціалізації або вирішення актуальних задач нашої компанії.
Які поради Ви, як фахівець, могли би дати аспірантам і магістрам кафедри програмного забезпечення
Моя перша порада: не замикайтеся у вузьких теоретичних рамках, а шукайте точки дотику вашої теми з реальними задачами, як у промисловості, так і в ІТ‑секторі. Саме практика надає теоретичній роботі перевірку, виклики, які стимулюють інтелектуальне зростання. По-друге, робіть ставку на міждисциплінарність. Третє – не бійтеся презентувати свої ідеї поза межами кафедри. Беріть участь у конференціях, інкубаторах, хакатонах, міжнародних грантах. Кожна така активність — це шанс знайти однодумців, фінансування, а іноді навіть перетворити свою наукову розробку на стартап чи впроваджену технологію. Четверта порада — працюйте з сучасними інструментами та стеками. Якщо ви досліджуєте алгоритми — реалізуйте їх за допомогою сучасних технологій. Якщо займаєтеся архітектурою ПЗ –
створюйте прототипи, використовуйте Docker, CI/CD, GitHub. Практика має бути не тільки «на папері». І п’яте – виберіть собі промислового експерта, з ким можна порадитися не лише з приводу дисертації, але й щодо професійного розвитку. Кафедра ПЗ має багато випускників, які готові допомогти: звертайтеся, комунікуйте, обмінюйтесь досвідом.
опублік. Коваленко Олена Олексіївна